Геологічні вишукування для будівництва зернових сховищ і силосних башт

Україна — аграрна країна. ЇЇ  родючі грунти дозволяють вирощувати значні об’єми сільськогосподарської продукції, яку потрібно правильно зберігати. Тому будівництво зерносховищ та силосних башт на сьогодні є актуальним для агросектору.

Чому геологія для аграрних об’єктів – не формальність

Будівництво таких масивних аграрних комплексів потребує ретельної підготовки ще до початку проєктування фундаменту. В цьому контексті геологія для зернових сховищ відіграє ключову роль.

Логічно, що зерносховища (елеватори) та силосні башти утворюють значно більший тиск на основу, ніж інші будівельні об’єкти. В середньому навантаження від заповненого зерном сховища в 3-5 разів перевищує навантаження від житлового будинку аналогічної площі. Тому геологія грунту для промислових об’єктів дає гарантії їх довговічності та надійності.

В експлуатації вже готової будівлі нерівномірне осідання теж є критично небезпечним.

Без проведення геологічних вишукувань аграрне будівництво піддається  реальному ризику неправильно спроєктувати будівлі.

При проведенні геології для зернових сховищ потрібно також зважати на динамічне навантаження при навантаженні і вивантаженні зерна. Такі вантажі  додатково розхитують основу будівлі. Тому на ґрунтах зі слабкою несучою здатністю планується посилення фундаменту або заміна ґрунту. 

Тому геологічні роботи в будівництві не формальність, а необхідна умова, щоб запобігти небезпечним деформаціям і аваріям під час експлуатації об’єкта. 

Особливості геологічного дослідження під зернові сховища

Відповідно до ДБН А.2.1-1, геологічні вишукування є обов’язковими для об’єктів I–II категорії складності. До них відносяться промислові сільськогосподарські споруди такі як силосна яма, силосна башта, зернові термінали та сховища. 

Інженерно-геологічні дослідження поля часто виконуються в комплексі із іншими вишукуваннями. Для будівництва зернових терміналів та силосних башт важливо також володіти інформацією про площу та рельєф території. Таку інформацію отримують в результаті топографічної зйомки ділянки.

Якщо не провести геологію для зернових сховищ до початку будівництва є висока імовірність деформації його на просадкових лесових або заторфованих ґрунтах.

Геологія для силосних башт та зерносховищ значною мірою відрізняється від житлового будівництва. До прикладу, глибина буріння свердловин для об’єктів агросектору зазвичай 10–15 м, для башт висотою понад 20 м — до 20 м. 

Якщо говорити про особливості геології для зернових  сховищ, то  недостатньо знати лише загальний тип ґрунту. Необхідно провести лабораторний аналіз інших показників.

Лабораторний аналіз зразків ґрунту визначає: 

• вологість; 
• щільність;
• кут внутрішнього тертя; 
• питому зчепленість.

 Дані  параметри є вхідними і обов’язковими для розрахунку фундаменту.

Інженерно-геологічні вишукування у вигляді технічного звіту разом із погодженою топографічною зйомкою належать до основного пакету документів для отримання дозволу на будівництво. 

Які ґрунти найнебезпечніші для зернових сховищ

З точки зору безпеки для аграрних об’єктів варто розглянути такі типи ґрунтів:

• просадкові лесові,
• торф’яники; 
• насипні;
• піщані.

Найбільш небезпеку несуть просадкові лесові суглинки.

Леси — це пилуваті ґрунти, коли сухі вони тверді, але при замочуванні змінюється їхня структура і вони втрачають несучу здатність. Це призводить до нерівномірного осідання фундаменту, появи тріщин у стінах і деформації конструкції.

Проблемними в плані несучої здатності є також торф’яні ґрунти. Через значний вміст органічних речовин вони не мають міцності. Геологія для  зернових сховищ виділяє такі ділянки з метою повної або часткової заміни ґрунту чи застосування пальового фундаменту. Окрім того, торфовища здатні самозайматися.

Насипні ґрунти — це техногенні ґрунти, утворені внаслідок вирівнювання рельєфу, засипання ярів, балок, кар’єрів. Через неоднорідність складу такі ґрунти нестійкі для важких споруд через ймовірність нерівномірного осідання окремих частин фундаменту.

Піщані ґрунти є одними  з найнадійніших варіантів для будівництва завдяки високій несучій здатності та відмінній водопроникності. Ризики виникають лише при намоканні на водонасичених дрібних і пилуватих пісках. В цьому випадку  передбачаються додаткові заходи щодо зміцнення основи.

Для зміцнення основи під будівлі застосовують технології, вибір яких залежить від особливостей ґрунту та рельєфу. Плитний фундамент  ідеальний для слабких, але рівних ділянок. Пальовий  фундамент ефективний на схилах та ґрунтах з високими водами. 

Етапи геологічних вишукувань

Етапи геології ділянки при інженерно-вишукувальних роботах для будівництва зерносховищ і силосних башт виконуються в такому порядку:

1. Подача заявки (встановлення деталей);
2. Підготовчий етап (вибір обладнання та розрахунок вартості);
3. Польові роботи (буріння свердловин під зерносховище чи силосну башту та відбір зразків);
4. Лабораторні аналізи взятих зразків;
5. Складання технічного звіту;
6. Передача звіту замовнику.

Ціни на геологію для зернових сховищ і силосних башт

Вартість геології для силосних башт і зернових сховищ залежить від площі об’єкта, кількості та глибини свердловин, складності геологічної будови та проведених лабораторних досліджень.

В таблиці проведено розрахунок вартості геології для зерносховищ та силосних башт.

Для розрахунку використані такі показники:

• глибина буріння свердловин для об’єктів агросектору — 10-15 м, для башт висотою понад 20 м —  до 20 м;
• кількість свердловин визначається розмірами об’єкта: для сховища 20×40 м – мінімум 4–5 точок;
• середня вартість буріння 1 м погонного — 500 грн.

Актуальний прайс-лист на послуги можна переглянути на сайті “Української Геодезичної Компанії”.